Сьогодні, на прикладі одного дня з життя українських
біженців у Кліттлінгене, що в замлі
Баден-Вюртемберг, розповімо,
чим вони живуть, чим заповнені їхні будні і наскільки вони адаптувалися в нових
умовах.
Головне видовище – родзинка
місцевого калориту, це, звісно, історичний Fauststadtfest у рамках триденного
марафону з 20 по 22 травня,
де клуби та організації міста
запропонували своїм відвідувачам не лише багато музики, фольклору, розваг,
видовищ, веселощів та ігор, а, звісно, й численні кулінарні делікатеси.
Розпочалося це театралізоване дійство зі святкового параду.
Усі наші співвітчизники та друзі зібралися в запланованому
місці й підготувалися гідно представити Україну на фестевалі.
У призначений час колона прийшла в рух. З танцями та піснями
театралізованих груп, які,
звісно, гучно супроводжували глядачі, що розташувалися на балконах будинків і
вздовж усієї проїжджої частини дороги. Під їхнім пильним поглядом ніхто не
опинився непоміченим. Алодісментів, привітань і поздоровлень у ці дні вистачило
всім.
Особливо хочеться відзначити жителів міста Кніттлінгена. Вони
виявилися не тільки високими поціновувачами ось такої народної творчості, а й
безпосередньо взяли в ній участь. Таке ось не тільки втілення цінностей німців в словах, зображеннях,
композиціях, орнаментах, звуках, формах, стилях, мотивах тощо, але і любов до свого народу.
Водночас всі групи, зробивши значне коло пошани центральною
частиною міста, підійшли до «центру
ухвалення рішень» – ратуші, де
вже повним ходом розгорнулася вулична торгівля всілякими смаколиками. Ну і звичайно, як то кажуть, «пива багато не
буває», чого – чого, а цього напою було вдосталь.
Так, пива і вина багато не буває!
Усі ми опинилися в очікуванні дива. І воно, звісно, не
змусило себе довго чекати.
Кухні народів світу – африканська, турецька, італійська, німецька і, звісно ж, українська – стали для всіх городян великим сюрпризом. Дуже складно було місцевим поціновувачам віддати комусь перевагу. Українські зрази, пиріжки з капустою, млинці з м'ясом, сиром, ну і, звісно ж, коровай, безсумнівно, були поза конкуренцією.
Українська мова, українська символіка, коровай, кулінарні
страви, іграшки, картини – це золотий запас української культури, який ми з
честь представляємо на німецькій землі!
А ось і перші поціновувачі української кухні, наші земляки,
які прийшли скуштувати українські страви,
і, як виявилося, залишилися дуже задоволені.
Без приємних несподіванок не обійшлося – мер міста Кніттлінгена Олександр Коцель (Alexander
Kozel), власною персоною зазирнув на «вогник». Чиновник, такого масштабу і без охорони, настільки відкритий, душевний і
дуже компетентний, але українські пиріжки
з капустою і млинці з м'ясом швидко його роззброїли. Відбулася дуже душевна розмова, яка принесе, безсумнівно, свої
плоди і піде нам усім на користь.
Підходимо до сцени, а там запальний фламенго – пристрасний іспанський танець.
Насправді це ціла культура – з історією, правилами та
ритмом.
Так, свято вдалося. Хорошого, як завжди буває мало, але ми говоримо – до швидкого побачення!
Українська символіка залишена на зберігання в ратуші і чекатиме нас до наступних заходів.
Текст: Сергій Дурицин
Фото: Сергій Шалютін
Кніттлінген
