БИОХИМИК ИЗ УКРАИНЫ МАРИНА РОДНИНА ПОЛУЧИЛА ПРЕСТИЖНУЮ НАУЧНУЮ ПРЕМИЮ ИМЕНИ ЛЕЙБНИЦА

1 марта в Берлине достоялась церемония вручения одной из самых известных в мире научных премий – имени Готфрида Вильгельма Лейбница. Немецкое научно-исследовательское общество (DFG) в этом году из 120 претендентов отобрало 10 лауреатов в разных научных областях, которые помимо международного признания получат также по 2,5 миллиона евро на свои дальнейшие исследования в течение семи лет. Поэтому совсем неслучайно считается, что Премия имени Лейбница по престижности уступает разве что только известной всем Нобелевской премии. Вручают ее только тем, кто работает в Германии.

С приветственным словом к лауреатам и гостям обратились президент DFG, професор Петер Штрохшнайдер (Prof. Dr. Peter Strohschneider), федеральный министр образования и научных исследований профессор Йоханна Ванка (Prof. Dr. Johanna Wanka) и бременский сенатор, профессор Эфа Куанте-Брандт (Prof. Dr. Eva Quante-Brandt).

Нужно сказать, что несмотря на всю торжественность события, проходила церемония в достаточно расслабленной атмосфере, под многочисленные шутки, бегающих и кричащих маленьких детей и красивую музыку Supreme Jazz Trio. Обо всех лауреатах были сняты небольшие презентационные видео, которые дополнялись более подробной информацией Петера Штрохшнайдера.

Итак, лауреатами Премии имени Готфрида Вильгельма Лейбница-2016 стали: Prof. Dr. Frank Bradke (Бонн), Prof. Dr. Emmanuelle Charpentier (Берлин), Prof. Dr. Daniel Cremers (Мюнхен), Prof. Dr. Dan Frost (Байройт), Prof. Dr. Dag Nikolaus Hasse (Вюрцбург), Prof. Dr. Benjamin List (Мюльхайм-на-Руре), Prof. Dr. Christoph Möllers (Берлин), Prof. Dr. Marina Rodnina (Гёттинген), Prof. Dr. Benedikte Savoy (Берлин), Prof. Dr. Peter Scholze (Бонн).

Нам особенно приятно сказать о том, что почетная награда впервые досталась и представительнице Украины, профессору Института биофизической химии Макса Планка Марине Родниной, которая уже много лет работает в Германии. Премия была присуждена за революционные исследования в области рибосом. В блиц-интервью вашему корреспонденту Марина Роднина сказала, что необходимо понять, как работает рибосома, делающая белки в клетках. Премия дает возможность расширить исследования в области изучения рибосом при биосинтезе белка в человеческих клетках, что важно, в том числе, и для медицины. В дальнейшем можно будет разрабатывать даже дизайнерские белки. Марина Роднина также сказала, что очень рада, что является представителем Украины. Полностью интервью вы можете увидеть в конце нашего видео.

Не могу не сказать и о том, что в этом году одну из премий получил самый молодой лауреат за всю историю награды – 28-летний профессор Математического института Университета Бонна Петер Штольце.

Многие украинские и немецкие СМИ уже опубликовали сообщения о вручении премий, но только у нас вы можете получить наиболее обширную визуальную информацию об этом важном событии в мире науки. Также мы предлагаем вашему вниманию материал об этом на украинском языке.

Текст/фото/видео: Игорь Магрилов
 

Біохімік Марина Родніна відзначена премією ім. Ляйбніца, найпрестижнішою науковою нагородою Німеччини

Першого березня 2016 року відбулася святкова церемонія вручення найпрестижнішої наукової премії Німеччини – Премії Ляйбніца, яка складає 2,5 мільйона євро, що призначаються на проведення досліджень протягом семи років. Об’єднаний комітет Німецького дослідницького товариства (DFG) обрав зі 120 кандидатів  десять лауреатів, серед яких три жінки та семеро чоловіків.

Серед цих десяти нових призерів троє представляють науки про життя, троє вчених працюють у галузі природничих наук, троє –  у галузі гуманітарних та суспільствознавчих, і один дослідник – у галузі технічних наук. Серед лауреатів – професор Марина Родніна (Marina Rodnina), біохімік, директор Інституту біофізичної хімії Макса Планка (Max Planck Institute for Biophysical Chemistry/Karl Friedrich Bonhoeffer Institute), місто Геттінген.

Марина Родніна відзначена премією Ляйбніца за свій піонерський внесок у дослідження функції рибосом. Рибосоми – це надзвичайно складні молекулярні машини, які синтезують білки з амінокислот. Родніну в першу чергу цікавили питання, яким чином процес трансляції може відбуватися із максимальною точністю і безпомилково (трансляція полягає в синтезі поліпептидного ланцюжка відповідно до інформації, закодованої в матричній рибонуклеїновій кислоті, РНК). Пояснення цих моментів є надзвичайно важливим, оскільки один «неправильний» компонент може призвести до синтезу дефектного білка і до пошкодження усієї клітини.

Використовуючи комбінацію кінетичних методів і таких, які базуються на явищі флюоресценсії, Родніна поглибила та перенесла на абсолютно новий рівень розуміння структури і функції рибосом. Результати її досліджень стали найвагомішим внеском у концептуальне і кількіснe розуміння процесу трансляції. В інших проектах Марина Родніна ідентифікувала ряд білків і дослідила їх функції. Наприклад, вона  розшифрувала механізм «перекодування», який притаманний, в основному, організмам, які містять невеликий геном, для того, щоб змістити зчитувальні рамки у процесі трансляції, і таким чином збільшити кількість білків, які ці організми можуть синтезувати. Перелічені вище, а також інші наукові відкриття Родніної вже давно ввійшли до підручників і отримали високу міжнародну оцінку і визнання.

Марина Родніна народилася у Києві, де вона вивчала біологію в Київському університеті ім. Тараса Шевченка і отримала докторський ступінь (в Україні - кандидат наук) у галузі молекулярної біології та генетики, виконуючи дослідження для своєї дисертації в Інституті молекулярної біології і генетики Національної академії наук України. В 1990 році дослідниця переїхала до Німеччини. Спочатку вона працювала в Університеті Віттен-Хердекке за підтримки стипендії Фонду Олександра фон Гумбольдта (Alexandr von Humboldt Stiftung). Саме там вона успішно пройшла габілітацію і отримала звання професора фізичної біохімії. З 2008 року і донині вона обіймає посаду директора Інституту Макса Планка з біофізичної хімії в Геттінгені.

Серед відзначених вчених цього року був також наймолодший (28 років) лауреат за всю 31-річну історію нагородження професор математики Боннського університету Пітер Шольце (Peter Scholze). Варто також згадати про те, що у 2008 році наймолодшим вченим зі званням професор у Німеччинні став тоді 24-річний український математик Остап Охрін (Ostap Okhrin), який нині є професором і завідувачем кафедри економетрії та статистики в Технічному Університеті Дрездена.

Премія Ляйбніца, започаткована у 1985 році i ставить за мету відзначати вчених, які працюють у Німеччині, за їхні видатні наукові досягнення, а також сприяти покращенню умов праці видатних дослідників, звільняючи їх від адміністративних завдань та надаючи змогу залучити висококваліфікованих молодих вчених.

Текст: Оксана Зойменіхт, Олеся Лазаренко 
з використанням інформаціі iз пресс-релізу Німецького дослідницького товариства (DFG) та публiкацiй німецької преси